Чикаго — це мегаполіс, який славиться своєю унікальною історією, архітектурою. Він є третім за чисельністю жителів і другим за значущістю фінансовим центром США, пише chicago-future.com.
Перші поселення
Першими жителями північноамериканського континенту і району Великих озер були індіанські племена. Місцевість, яка забудована тепер чиказькими будівлями, називали “дика цибуля”. Така химерна назва була обрана не просто так, річ у тім, що в тих краях ця рослина дуже добре росла. Однак є ще одна думка, що назва походить від того, що племенем Іллінойс керував вождь, на ім’я Чикаго. Якщо вірити версії істориків, то більш правдива версія з цибулею.
У краях майбутнього Чикаго оселилися перші європейці лише в 17 столітті. Ними стали французи — Луї Жольє, Жак Маркетт. Вони спеціально для того, щоб роздивитися нові території, вирушили в плавання. Чоловіки дуже швидко потоваришували з місцевими жителями, причому настільки сильно, що ті навіть вказали їм шлях до річки Міссісіпі, по якій першопрохідці змогли дістатися до мексиканської затоки.
Незабаром стало зрозуміло, що цей транспортний шлях був дуже важливим. Також дорогою їм трапилася ще одна ділянка території, через яку каное довелося переносити на руках, тому що існував ризик потрапити з озера Мічиган у Міссісіпі. Якраз на цій ділянці в майбутньому утворилося місто Чикаго.
У 18 столітті дружба з індіанцями закінчилася. Саме тоді в районі майбутнього Чикаго правило вороже налаштоване до інших плем’я Фокс. Європейці дуже його боялися, тому обходили стороною ці краї.
Однак хоробрі Потаватомі витіснили Маямі та Фокс. Уже в 1779 році на берегах озера Мічиган з’явилася людина, яку в майбутньому назвуть засновником Чикаго. Жан-Баптист Пуен прибув сюди з Гаїті, він став першим і постійним жителем тих місць, де раніше розташувалися індіанці. Далі Жан закохався до нестями в красиву дівчину з племені Потаватомі, одружився з нею, звів будинок і почав продавати хутра.
Розподіл територій, поява міста
У 1795 році сталася дуже важлива подія для майбутнього Чикаго. Через нестачу їжі індіанські племена почали бунтувати, вождям нічого не залишалося, як обміняти США території на їжу та різні товари. До цих територій увійшов і сучасний центр Чикаго. З цього моменту білі люди почали заселяти ці землі. Незабаром поселення отримало статус міста і стало дуже швидко зростати. Тільки уявіть, за 4 роки воно збільшилося з 350 жителів до 4000.
У 1848 році відбулася ще одна серйозна зміна — створили канал Іллінойс-Мічиган і проклали водний шлях від Великих Озер до Міссісіпі.
Починаючи з кінця 19 століття, Чикаго зростав дуже швидко, у місті з’явилася залізниця, телеграф, так би мовити, всі блага на той час. Станом на 1870 рік він був одним із найбільших мегаполісів у світі.
Здавалося, все було добре, проте розвинутися місту завадило велике нещастя, що сталося в 1871 році. Велика пожежа знищила практично всі споруди, забрала життя людей. Вогонь зруйнував близько 18000 будівель. Майже дві доби місто було у вогні, якраз у той період почалися сильні вітри, які переносили вогонь з однієї будівлі на іншу. Що тільки не намагалися робити місцеві жителі, нічого не виходило. У полум’ї розчинилися справжні архітектурні шедеври: церкви, магазини, театри. Більшість людей залишилися без даху над головою. Після такого горя влада розпочала масштабну реконструкцію.
Починаючи з 1870 року, до міста почали їхати емігранти з Європи. За 30 років чисельність населення збільшилася до 1,1 мільйона. У той момент Чикаго став “першим у світі” містом. У 1885 році тут звели перший у світі хмарочос, далі відкрили колесо огляду на Всесвітній виставці. Уявіть собі, мало того що колесо Ферріса мало висоту 80 метрів, так ще й легко підіймало в повітря 2000 осіб.
Після розквіту занепад
Реконструкція позитивно позначилась на Чикаго. Тепер сюди в пошуках кращого життя почали їхати люди різних національностей. У 1919 році почалися справжні расові заворушення. У період їхньої гострої фази владі довелося залучити 6000 солдатів національної гвардії.
Незабаром для Чикаго настав важкий час. У 1920 році йому надали звання “місто гангстерів”, оскільки тут утворилося понад 1000 бандитських угруповань. Багатії з переляку почали перебиратися з центру міста в передмістя, і багато років тут панував хаос.
Так було доти, доки занедбані райони не почали заселяти люди різних національностей. Лише тільки після цього Чикаго почав відроджуватися.
Гордість сучасного міста
Сучасний Чикаго активно розвивається. Місцева влада невпинно створює безліч парків, відбудовує занедбані райони. З’являються нові об’єкти, які заслуговують на увагу.
Вілліс-тауер — це друга за висотою будівля у США. Вона має 110 поверхів. Крім цього, тут є оглядовий майданчик, звідки відкривається дуже гарний краєвид на озеро Мічиган.
Центр архітектури також є не менш важливою будівлею. Тут кожна людина може дізнатися цікаву історію будови висоток.
Квартал хмарочосів — тут визначним архітектурним шедевром є State of Illinois Building, який спроєктували у 1985 році. Особливість будівлі в тому, що тут обертаються підлоги, а людей перевозять прозорі ліфти.
Будівля Tribune Tower побудована в готичному стилі за міжнародним конкурсним проєктом 1920 року. Тепер тут розміщуються редакції місцевих газет. І це тільки незначна частина унікальних споруд.
Аналізуючи всю вище викладену інформацію, можна дійти висновку, що Чикаго — це те місто, яке з кожним роком дедалі більше розростається і доводить усьому світу, що є архітектурним, історичним центром США.
