Сучасні чикагці не уявляють свого життя без мобільного телефону. Мало хто знає, історію телефонізації міста. Вона дуже цікава та насичена, бере свій початок з 19 століття. Про те, якими були перші телефони у Чикаго, куди телефонували містяни, читайте далі на chicago-future.com.
Перший зв’язок та компанії
У 1877 році в Чикаго з’явився перший телефон. Це сталося, через кілька місяців після того, як невелика група інвесторів з Массачусетсу вирішила комерціалізувати видатний винахід Олександра Белла.
Згодом у Чикаго з’явилася компанія Western Electric, яка стала провідним виробником електрообладнання. У Western Electric працювали добре підготовлені фахівці, які були знайомі з останніми досягненнями електротехнічної науки.
Еліша Грей був відомим інженером-електриком, власником Western Electric. У 1870 році він розробив метод передачі голосу, який втілив кілька головних принципів телефонії. На жаль, Грей не став першим винахідником телефону, бо його випередив Белл, який подав заявку на 2 години скорше. Патент Белла став найціннішим.
На рубежі 20 століття, в місті, домінантними компаніями зв’язку були: Chicago Telephone Company, Illinois Bell. Вони належали до національної телефонної мережі Bell System, яку після 1900 року координувала American Telephone and Telegraph (AT&T).
У 1878 році перша телефонна компанія «Белл» розпочала свою діяльність в Чикаго. Вона обслуговувала лише 75 телефонів. До 1905 року їх кількість зросла до 100 000, а до 1930 року — до 1,26 мільйона. У перерахунку на душу населення це означало, один телефон на кожного третього мешканця, що стало одним з найвищих показників у світі.
У перші роки телефонізації Чикаго, люди могли телефонувати одне одному в межах міста. Міжміський зв’язок був дорогим і неякісним. У 1892 році з’явився телефонний зв’язок між Чикаго та Нью-Йорком, а в 1915 році, між Чикаго та Сан-Франциско.
Активне використання телефонів
Перші телефони були доступні не для всіх, ними могли користуватися виключно багаті містяни. Трохи згодом, активними користувачами стали люди середнього класу. У 1890 році телефонний зв’язок почав розвиватися й поширюватися. У Чикаго відкрилося кілька компаній, які надавали послуги зв’язку й тим самим, кинули виклик Chicago Telephone Company’s.
Згодом, містяни почали використовувати телефони для ведення бізнесу. Наприклад, робили замовлення на побутові товари, домовлялися про зустріч зі своїми партнерами по бізнесу.
Професія телефоніста була досить поширеною серед жінок. У 1928 році в чиказькій компанії Illinois Bell працювало понад 12 000 жінок-операторів. Оператори були дуже важливі для забезпечення належної роботи системи, оскільки до впровадження телефонного набору в 1920 році, кожен телефонний дзвінок вимагав втручання оператора для встановлення з’єднання. Тобто, оператор прослуховував всі розмови, які вели співрозмовники.
Мешканці, котрі не мали коштів для підключення телефонного зв’язку, мали можливість користуватися телефоном-автоматом. Для здійснення дзвінка доводилося платити 5 центів.
Починаючи з 1900 року, такі телефони встановлювали в аптеках, готелях та інших громадських місцях.
У 1960 році відбулася нова ера телефонного зв’язку. Тоді стандартизували коди регіонів, з’явився міжміський набір, люди отримали можливість телефонувати друзям, рідним, які жили в іншому регіоні чи штаті. Попри це, все ще, телефонія бажала бути кращою. Так тривало до 1970 років, коли в Чикаго розпочали свою діяльність різні компанії з надання якісного зв’язку, відкрилася велика кількість заводів, деякі з них найкращі виробники телефонів у всьому світі.
