З розвитком мануфакторного виробництва в Чикаго у 19 столітті постало питання контролю робочого часу. Саме в місті, яке стало центром технологічних інновацій, запатентували перший у світі прототип годинника для обліку часу на підприємствах та фабриках. Винахід став початком нової епохи в сфері організації праці на виробництві, як повідомляє chicago-future.
Створення автографного реєстратора в Чикаго
Одним з перших приладів, що почав використовуватися на виробництві, був автографний реєстратор. Його винайшов Чарльз ван Воргіс. Випуском нового типу годинника займалася компанія Chicago Time Register Company.
Конструкція працювала наступним чином: працівник, прийшовши на зміну, ставив підпис на рулоні паперу. Після цього людина нажимала на важіль і в результаті відбувався автоматичний відбиток часу від годинникового механізму. Тобто, фактично на спеціальній картці проставляли час прибуття та завершення роботи працівниками.
Автоматизація процесу дозволила не залучати клерків для обліку робочого часу. До того ж формування карток для робітників не потребувало спеціальних знань чи кваліфікації.
Удосконалення моделі автоматичного годинника у 1898 році
Покращену модель автографного реєстратора представили в Чикаго через десять років. Над вдосконаленням пристрою працювали в Chicago Time Register Company. Годинник і досі вважається раритетним та унікальним, оскільки в 1901 році компанію викупила ITR (International Time Recording Company) і зразки системи обліку часу після угоди не збереглися.
Новий годинник розробили виключно для обліку робочих годин на великих заводах і фабриках. Його головним призначенням була точна фіксація моменту прибуття працівників та їхнього виходу з території виробництва.
Однак, годинник мав деякі відмінності в роботі порівняно з першою версією автографного реєстратора. Зокрема, кожному працівникові присвоювався спеціальний пронумерований ключ. Людина вставляла ключ у отвір, розташований у нижній частині корпусу приладу, після чого повертала його, активуючи механізм реєстрації. У результаті пристрій фіксував час початку або завершення робочої зміни, а працівник отримував паперовий талон із зазначенням дати та номера ключа.
Корпус годинника виготовляли з дерева і прикрашали візерунками та різьбленням. Натомість циферблат був металевим з позначенням годин римськими цифрами. Конструкція приладу дозволяла йому безперервно працювати протягом восьми днів.
Щоправда, існував і деякий контроль зі сторони підприємства: вкінці кожного тижня бухгалтер ретельно перевіряв реєстратор та звіряв відпрацьовані години.
Інноваційне значення та переваги запровадження систем обліку часу в Чикаго
Впровадження в робочий процес механічних реєстраторів робочого часу мало ефект промислової революції для Чикаго. Розглянемо детальніше як винахід вплинув на хаотичне життя міста:
- Точність в системі обліку робочого часу. До впровадження автоматизованих годинників облік переважно вівся вручну, що часто призводило до помилок. Після введення на заводах та підприємствах реєстраторів оплата праці почала повністю відповідати відпрацьованим годинам. Також це послабило залежність заробітку працівників від ставлення керівництва.
- Синхронізація роботи. Завдяки винаходу кожен з працівників отримував картку та ключ з персональним номером. Фактично запровадження реєстраторів було першою спробою збору персональної інформації. Однак саме нововведення підготувало основи для сучасної корпоративної етики. Колись хаотичне виробництво в Чикаго перетворювалося на один єдиний злагоджений механізм.
- Зменшення конфліктів з приводу виплат робітникам. В період індустріалізації представники робочого класу Чикаго боролися за встановлення 8-годинного робочого дня та дотриманням норм праці. В той же час індивідуальна картка з друкованим відтиском часу на ній була беззаперечним підтвердженням того факту, що мешканець Чикаго був на робочій зміні. Відповідно нововведення суттєво зменшило кількість конфліктів з приводу виплат зарплат.
- Контроль на великих фабриках та мануфактурах. Вкінці 19 століття Чикаго переживало справжній промисловий бум, тому запровадження механічних реєстраторів дозволяло контролювати роботу великої кількості людей, без необхідності призначати наглядача в кожний цех.
- Вплив на всю інфраструктуру міста. Встановлення чітких графіків роботи безпосередньо торкнулося і руху транспорту. Зокрема, місцева влада почала більше дбати про створення надійних транспортних мереж, оскільки запізнення на роботу вартувало працівникам грошей.
Підсумовуючи, можна впевнено сказати, що запровадження обліку робочого часу мало важливе значення для розвитку промислового менеджменту. Саме це нововведення дозволило виключити людський фактор та помилки і суттєво зменшило кількість конфліктів між робітниками і власниками підприємств. Адже працівники отримували оплату за кожну відпрацьовану хвилину, а керівники фабрики і мануфактор змогли одночасно керувати роботою тисяч людей.
