П’ятниця, 29 Березня, 2024

Алкоголь і сухий закон в Чикаго

В далеких 1920-х роках в США було впроваджено так званий Сухий закон. Він забороняв все, що було пов’язано з алкоголем – зберігання, виготовлення, продаж та вживання. Але ті роки не стали для Америки роками обізнаності, тотальної тверезості та порядності. Вони стали символом розвитку гангстерів, незаконного збуту алкогольних напоїв, прихованих барів та великої кількості порушень закону. А деякі біографії людей тих часів не лише стимулюють голлівудських сценаристів народжувати шедевральні сценарії, а й істориків щоразу доповнювати сторінки життя цих людей. Далі на chicago-future.

Що ж таке цей «сухий закон»?

Одного разу, Аврааму Лінкольну, шістнадцятому президентові США поклали на стіл проект закону про заборону алкоголю, він прокоментував це дуже просто. Що те, що забороняється, завжди буде іти всупереч ідеалам, які відстоює керівництво держави. І на той час він був дуже правий. Але півстоліття потому все ж таки сухий закон було прийнято. З 1-го липня 1919 року на території США було повністю заборонено продаж алкогольних напоїв. А 17 січня 1920 року вступила в дію ще й додаткова поправка під номером 18 до Конституції,  в якій йшлося. Що окрім вживання алкоголю, забороняється виробництво, зберігання та продаж алкоголю. День, коли поправка набрала чинності запам’ятався в кожному великому місті Америки. Адже від самого ранку служителі порядку виносили весь алкоголь з магазинів та барів, на очах у багатьох мешканців міст нищили його, розбиваючи на бруківці вулиць. В якийсь момент здалось, що натовп лишився глузду, оскільки люди почали роздягатись та вимочувати міцні калюжі одягом та віджимати його в пакет або собі до рота. 

З цього дня ні пиво, ні вино, ні міцного алкоголю, взагалі нічого не було у вільному доступі для містян. Така заборона почала згуртовувати людей, а також відкрила двері нелегальному алкоголю та кримінальному світу. З моменту введення сухого закону в дію, Споживання алкоголю громадянами країни зменшилось на 20 відсотків. 

В цей час з’являються нові слова у користування жителів великих міст. Наприклад, Муншайнер, це людина, яка виробляє алкоголь в себе вдома і не просто виробляє, а дійсно вночі під світлом місяця. Бутлегер – контрабандист, який завозив алкоголь з-за океану. А також було кодове слово, яким користувались досить часто в секретних, закритих барах. Це слово «спікізі», що означає будь обережнішим, поруч можуть бути зайві вуха, або так ще називали нелегальні заклади, де можна було випити. 

Чикаго і Сухий закон 

Чикаго під час алкогольної засухи прославився тим, що в місті шинки та бари, які продавали алкоголь відкривались з неймовірною швидкістю, а також увесь кримінальний світ США сконцентрувався саме в цьому місті. Тому про бари знала виключно обрана публіка яку до того ж перевіряли, щоб не було зв’язків з поліцією тощо. А от в задніх кімнатах таких барів можна було відвідати, наприклад 40 градусного міцного чаю, або ж випити типу ароматної кави, з присмаком віскі. Іноді в бар міг забігти чоловік викрикуючи «Я 86-й!». Це означало, що за ним женеться поліція, і його потрібно сховати. 

Також слід зауважити, що бутлегери організовували свої склади в основному в Чикаго, це було пов’язане ще й з тим, що Чикаго досить довгий час вважався важливим транспортним вузлом Америки, що дозволяло направити будь-який вантаж в будь-яку частину країни. Але бутлегери розуміли, що пиво та вино не прибутковий продукт, тому перевагу віддавали виключно віскі, оскільки на ньому можна було досить непогано заробити. 

Також продаж віскі був дозволений в аптеках, але в дуже малих дозах, оскільки вважалось, що віскі має лікувальну дію і в невеликих дозах дуже добре впливає на організм. Звісно з приходом гангстерів до влади в Чикаго, з’явилась і можливість підробних рецептів та збільшення дози продажу лікувального віскі в одні руки. 

Ще одним цікавим фактом стало й те, що з початком дії сухого закону відвідувачів у церкві стало набагато більше. І ні, це не тому, що всі різко протверезіли і почали вірити в Бога, просто на причастя хліб давали запивати вином. 

Мер Чикаго 

Як вже відомо, з початком сухого закону столицею гангстерів став славнозвісний Чикаго, куди стікались всі впливові люди незаконного світу. Всі поліціянти міста годувались з їх руки, а місцева влада йшла на зустріч, оскільки розуміла, що така співпраця чудовий шанс для збагачення. Тож ще однією яскравою подією міста можна було вважати вибори нового мера, представника саме гангстерського світу – Білла Томпсона, або просто, як казали в народі Великий Білл. Він неодноразово робив заяву про свою любов до алкоголю, асоціюючи себе з серединою Атлантичного океану, яка ніколи не висохне. Зрозуміло, що після виборів саме цього представника, всі органи влади були просто на просто проплачені. 

Так от повертаючись до Великого Білла, з ним сталась досить весела історія через любов до алкоголю. На своїй яхті разом з гостями він святкував переобрання на наступний строк. Кількість гостей та випитого алкоголю була настільки великою, що корабель просто перевернувся і затонув. Залишилась лише пам’ятна фотографія, де мер виповзає на берег повністю мокрий з відкоркованою пляшкою віскі. 

Аль Капоне та бізнес в Чикаго

В перший же рік сухого закону мафія настільки швидко захопила алкогольний ринок в країні, що їх можна було вважати монополістами в цьому напрямку. Також враховувався і той факт, що завдяки підкупленій владі в Чикаго, деякі алкогольні заводи та підприємства продовжували працювати, лише змінивши вивіску та опис. Влада та поліція закривала на це очі, оскільки розуміли, що можуть отримати за своє мовчання значно більше від мафії, ніж за дотримання правил від держави. Тому тут мафіозі мали вибудувати чітку схему роботи та поширення такого бажаного продукту не лише містом, а й країною в цілому. 

З часом між підпільними виробниками почала зростати конкуренція, а бажання заробітку зростало з кожним днем. Тому почались грабежі, підпали та розбійні напади. Це треба було якось контролювати. 

Аль Капоне, як відомо, народився в родині емігрантів, і можливо його життя було б звичайним, якби одного разу він не познайомився Джонні Торріо, великим авторитетом серед мафіозі. Саме завдяки Торріо, Капоне перебрався в Чикаго, де швидко зрозумів, що це місто, золота жила. 

Тут він почав скуповувати закриті броварні та винні заводи. Також він налагодив підпільне виробництво та розповсюдження напоїв. Капоне мав чудові організаторські здібності, тому через дуже короткий проміжок часу він став майже господарем міста, ще згодом він налагодив підпільний ринок алкоголю майже в усіх найбільших містах США. За цей короткий проміжок часу його прибутки сягали майже 60 мільйонів доларів, а також в його команді було 700 головорізів. Капоне полюбляв їздити по Чикаго на спеціально замовленому кадилаку, в якому було куленепробивне скло. З часом Капоне перейшов до більш жорстокої манери ведення бізнесу, де він майже не приховував того факту, що всі його конкуренти скоро будуть поховані в землі. 

Президент США своєю чергою, кожну зустріч в Білому домі закінчував єдиним питанням, коли вже нарешті спіймають Капоне. І його таки спіймали, в 1931 році, висунувши обвинувачення про несплату податків у 5000 епізодах. Капоне сів на 11 років, а цей період в житті Чикаго та країни в цілому вважають початком скасування Сухого Закону. 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.