Сучасні перукарні в Чикаго — це спеціальні салони, в яких професіонали надають жінкам і чоловікам різні послуги: стрижки, зачіски, манікюр, макіяж. Проте у ці місця вони приходять не тільки для перевтілення, а й щоб розслабитися, відпочити, поспілкуватися з майстрами. Однак у XIX столітті все було зовсім по-іншому, адже тоді перукарська індустрія почала тільки зароджуватися. Про те, як це було в старому Чикаго, поговоримо детальніше тут chicago-future.com.
Рання історія перукарського мистецтва
Під час різних археологічних досліджень, перші бритви, що датуються 3500 роками до нашої ери, були знайдені в Єгипті. Відомо, що на зорі перукарського мистецтва, цирульники в Стародавньому Єгипті та Греції були шанованими людьми, часто священниками, лікарями. В Америці професія перукаря з’явилася на початку 1900-х років.
Від самого початку цирульні були місцем для публічних виступів і соціального спілкування. Більшість із них розташовувалися в центрі ринку. У міру розвитку перукарського мистецтва з’явилися невеликі салони, які відвідували люди всіх класів. Незабаром успішні цирульники почали відривати салони люксового сегмента, які були доступні виключно для еліти.
У середні віки роль і функції цирульників розширилися, включивши в себе різні хірургічні та стоматологічні процедури. Тобто перукарі не тільки займалися стрижкою волосся, створенням зачісок, а й виривали своїм клієнтам зуби, проводили операції, ставили п’явки й навіть робили кровопускання. Вважалося, що через порізи, які наносив людині цирульник, хвороби «виходять» із кров’ю.
У 1800-х роках перукарі більше не надавали медичні послуги. Більшість цирулень у США належали переважно афроамериканцям.
Чикаго — центр перукарського мистецтва
Мало хто знає, що саме в місті гангстерів стався поворотний момент у розвитку перукарської індустрії. У 1893 році в Чикаго відкрили першу у світі школу перукарів.
На зламі XIX століття перукарське мистецтво передавалося через учнівство і неформальне навчання. Однак у зв’язку з тим, що попит на кваліфікованих фахівців зростав разом зі швидкою урбанізацією та індустріалізацією американських міст, потреба в стандартизованій освіті стала очевидною.
У відповідь на це цирульник, приватний підприємець Молер, усвідомивши важливість освіти для вдосконалення перукарського ремесла і підвищення його професійних стандартів, заснував у Чикаго школу перукарів. У навчальному закладі пропонували комплексні програми навчання, які охоплювали не тільки техніку стрижки, а й різні аспекти гігієни, санітарії, правильного обслуговування клієнтів.
Створення школи ознаменувало собою зміну сприйняття перукарського мистецтва. З простого ремесла воно перетворилося на престижну професію. У міру поширення інформації про його успіх подібні навчальні заклади почали з’являтися у великих містах інших країн, заклавши основу розвитку сучасної перукарської індустрії.
У Чиказьку школу перукарів вступали люди з усієї країни. Там вони навчалися мистецтва гоління та стрижки, зачісок, догляду за обличчям і тілом. Таким чином, випускники школи володіли технічними навичками.
З роками спадщина школи збереглася, крім того, вона сформувала стандарти освіти й підготовки перукарів по всій Америці.
По суті, перша школа перукарів в Америці, розташована в центрі Чикаго, стала основою початку перукарського мистецтва, проклавши шлях для майбутнього покоління. Сучасні технології та методи продовжують розвивати перукарське мистецтво. Майстри використовують інноваційні засоби, інструменти, які допомагають їм надавати якісні послуги клієнтам.
