У серці ділового району Чикаго височіє одна з найвідоміших історичних будівель міста — The Rookery Building. Цей 12-поверховий архітектурний шедевр, спроєктований легендарним дуетом Даніелом Берном і Джоном Рутом, став не лише символом “чиказької школи” архітектури, але й уособленням технічного прогресу кінця 19 століття. Його історія — це розповідь про інновації, сміливі дизайнерські рішення та безперервну реставрацію, яка зберегла дух епохи й надала нове життя будівлі. Далі на chicago-future.
Процес будівництва
Історія The Rookery почалася у 1885 році, коли архітектори отримали замовлення на проєктування престижного офісного будинку для компанії Central Safety Deposit Company. Бернем і Рут познайомилися у 1872 році, коли працювали креслярами в архітектурній компанії Carter, Drake and Wright. Їхній тандем поєднував візіонерство Бернема та інженерну винахідливість Рута. До моменту створення The Rookery вони вже мали успіх з такими проєктами, як Montauk Block, Rialto, Commerce Building, Phenix Building та Art Institute of Chicago. Їхнім завданням було створити не просто місце для бізнесу, а простір, що стане символом економічної сили Чикаго після Великої пожежі 1871 року.
У 1888 році будівництво The Rookery було завершено. Висота будівлі в одинадцять поверхів на той час вражала уяву. Це був один з найграндіозніших ділових центрів світу, де поєдналися технологічні новації та естетична досконалість. Архітектори розмістили власну студію у цій будівлі. Їхній офіс, нині відомий як Бібліотека Бернема, став місцем, де народжувалися ідеї, що визначили вигляд Чикаго на десятиліття вперед. Також у ній розташовувалися офіси Burnham & Root, Illinois Trust & Savings Bank, а згодом — Continental Illinois Bank, який залишався головним орендарем понад сто років.
Назва будівлі
Назва The Rookery (“гніздо круків”) має кілька легендарних версій. Одні вважають, що її запозичили від старої міської ратуші, яка стояла на цьому місці до 1885 року — занедбаної, “як гніздо птахів”. Інші — що назва з’явилася через круків, які оселилися у стінах попередньої будівлі, або через голубів, які прилітали до пожежної станції поруч, щоб клювати вівсяні зерна з кінських годівниць. Та мешканці Чикаго продовжували називати нову будівлю The Rookery, хоч власники спершу й не були у захваті. Архітектор Джон Рут прийняв це з гумором: він прикрасив фасад скульптурами відкритих дзьобів круків — натяком на “галасливих чиновників”, що колись працювали у старій міській ратуші.
Архітектурний стиль і конструкція
The Rookery стала перехідною формою в історії американської архітектури — поєднанням традиційного мурування та сучасного металевого каркаса. Зовнішні стіни підтримували масивні цегляні колони, а внутрішній каркас був виконаний зі сталі та чавуну. Серед технічних нововведень — пасажирські ліфти, електричне освітлення та вогнетривкі матеріали, що зробили The Rookery символом епохи технічного прориву.
“The Rookery” — це поєднання романського та неоренесансного стилів з впливами візантійської та мавританської архітектури. Фасад виконаний з граніту, червоної цегли та теракоти, а нижні поверхи облицьовані шліфованим каменем, що створює враження монументальності.
Особливою інновацією стала “плаваюча” основа — бетонна платформа з металевим каркасом, що забезпечувала стабільність на болотистому ґрунті Чикаго. Використання комбінації литого і кованого заліза стало перехідним етапом до сталевих конструкцій, які згодом дали початок першим хмарочосам.
Центральним елементом будівлі став дворівневий світловий атріум, що пропускає денне світло через 5 000 скляних панелей. Саме тут відчувається гармонія простору, металевої структури та природного освітлення.
У 1905–1907 роках інтер’єр було кардинально оновлено за проєктом Френка Ллойда Райта. Він перетворив важку залізну конструкцію у легкий, майже повітряний простір з плавними лініями та сучасним освітленням. Замість масивних металевих деталей з’явився білий мармур з золотим орнаментом у східному стилі, а замість громіздких світильників — витончені бронзові люстри з призматичним склом. Він перетворив інтер’єри на світлий, елегантний простір, який відображав баланс між інноваціями та повагою до минулого. Його оновлення стало одним з найрозкішніших інтер’єрних проєктів початку 20 століття.
Реставрація
У 1931 році його учень Вільям Драммонд здійснив чергову реконструкцію та додав елементи артдеко. Він поділив лобі на два поверхи, замінив подвійні сходи, оздобив простір мармуром з гравійованими пташиними мотивами. На ліфти встановили бронзові двері з рельєфами птахів і рослин, створеними художницею Аннет Берн. Однак через такі зміни будівля втратила частину свого світла та відкритості — світловий двір перетворився на темний простір з закритим скляним дахом.
Після економічних труднощів 1970-х років будівля кілька разів змінювала власників. У 1982 році її придбав банк Continental Illinois, який почав масштабну реставрацію фасаду. Наступна реконструкція у період з 1989 року по 1992 рік повернула будівлі її оригінальний блиск і принесла архітекторам компанії McClier Corp. нагороду Американського інституту архітекторів.
Починаючи з 1970 року, коли The Rookery було внесено до Національного реєстру історичних місць США, будівля офіційно стала частиною культурного коду Чикаго. Уже через два роки, у 1972 році, місто надало їй статус офіційної пам’ятки та визнало її неперевершений внесок у формування міського силуету.
У 1992 році завершилася наймасштабніша реставрація в історії The Rookery. Архітектори повернули споруді її первісну велич, відновили знамениту бібліотеку Бернема, а також додали дванадцятий поверх, який органічно вписався у класичний фасад будівлі. Наступні десятиліття стали періодом технологічного та екологічного оновлення. У 2014 році The Rookery отримала LEED Gold Certification. Цей крок підтвердив, що навіть історична архітектура може відповідати сучасним вимогам сталого розвитку.
У 2018 році споруда отримала ENERGY STAR Certification, що засвідчило її здатність ефективно використовувати ресурси та зменшувати викиди парникових газів. А вже у 2020 році The Rookery досягла WELL Health-Safety Rating — міжнародного стандарту, який оцінює якість повітря, води, санітарні умови та безпеку для здоров’я відвідувачів і працівників.
The Rookery Building — не лише офісна будівля, але й національний історичний пам’ятник США. Її включено до Національного реєстру історичних місць (1970) та оголошено пам’яткою Чикаго (1972). Будівля стала знімальним майданчиком для фільмів “Недоторканні”, “Сам вдома 2” та “Трансформери: Темна сторона Місяця”. Щодня її відвідують сотні туристів, а Фонд Френка Ллойда Райта проводить екскурсії та відкриває таємниці архітектурної легенди.
Це не просто офісна споруда. Це жива історія архітектури Чикаго, що поєднує у собі винахідливість 19 століття, естетику модернізму 20 століття і технологічність 21 століття. Вона залишається символом того, як інновації, мистецтво й повага до спадщини можуть співіснувати в одній будівлі понад 130 років.
