Монастир Святої Анни належить до англіканського релігійного ордену та вважається одним з найстаріших в Чикаго. Його історія бере початок з 1921 року. Монастир заснували при католицькій церкві Вознесіння. Дізнайтеся більше на chicago-future.
Поява жіночих монастирів в Чикаго
Жіночі монастирі почали активно засновувати в Чикаго та інших промислових центрах Америки на початку дев’ятнадцятого століття. Перший жіночий монастир відкрився за ініціативи Матері Агати О’Брайен та чотирьох сестер Милосердя в 1846 році. На той час монастирі за зовнішнім виглядом нагадували будинки-поселенців.
Духовні заклади часто займалися благодійністю. Зокрема, вони надавали комплекс послуг для незаможного місцевого населення. Це і відкриття недільних та початкових шкіл, дитячих будинків і лікарень.
В дев’ятнадцятому столітті відкрили Дім Доброго Пастиря та Лікарню Милосердя, які успішно працюють і досі.
Для жителів Чикаго не було новинкою, що група жінок проживають серед емігрантів та самовіддано працюють, аби допомагати людям. Загалом до 1889 року в Чикаго налічувалося приблизно шість десятків монастирів. Сестри-католики, які в них проживали, зазвичай були незаможними і не належали навіть до середнього класу.
В монастирях Чикаго проживали жінки з різних етнічних груп. Вони приєднувалися до релігійних громад ірландців або ж створювали власні. Так, в 1911 році Сестри Святого Казимира, громада родом з Литви, заснували батьківську філію в Чикаго. При громаді почала працювати і академія.
Викладання в навчальних закладах не було рідкістю серед сестер-монахинь. Окрім цього жінки готували їжу для лікарень та допомагали обслуговувати хворих.
Життя черниць у монастирях
В міських та приміських районах Чикаго монастирі в основному знаходилися біля католицьких церков та шкіл і таким чином вони завжди перебували на видноті в місцевих жителів. Однак, чимало монастирів все ж були приховані від людського ока, адже вони знаходилися у великих медичних та освітніх закладах під керівництвом релігійних громад.
Часто черниці, щоб виконувати свої місії, проживали при лікарнях та університетах. До 1945 року в монастирях Чикаго налічувалося приблизно дев’ять тисяч католицьких сестер.
Відома американська журналістка та реформаторка Мері Лівермор вважала католицьке сестринство рушійною силою добра, яку вона активно закликала наслідувати протестантів. Перейняття принципів життя сестер-монахинь отримало велику популярність серед молодих жінок в 1950-1960-х роках.
Мешканок Чикаго приваблювала можливість бути корисними, робити добрі справи та діяти так, як не було дозволено жінкам у вікторіанську епоху. Тому, вони свідомо відмовлялися від материнства, вибираючи роль кращої частини суспільства.
Монастирі в Чикаго після Другої світової війни
Після завершення Другої світової війни в США розпочався період процвітання. Багато американців відчули як соціальні, так і культурні зміни. Торкнулися вони і жінок, які сповідували католицизм.
Монахині почали здобувати вищу освіту. Вони часто брали участь в різних соціальних акціях таких як рух за громадянські права та різноманітних рухах за участю жінок. Це відповідно вплинуло на релігійне життя сестер-монахинь.
Багато черниць залишали монастирі і вибирали сімейне життя або ж професійну кар’єру. Ті монахині, які залишилися і присвятили себе служінню Богу, змінили традиційне вбрання та обирали нові форми християнського служіння.
На початку 1990-х років кількість черниць в Чиказькій єпархії значно скоротилася. Багато сестер-монахинь пішло на пенсію, окрім того, закрилися десятки монастирів та церков.
Слід зазначити, що діючі жіночі монастирі в місті продовжують надавати допомогу бідним жителям, дітям-сиротам та дітям з інвалідністю. А також традиційно надають послуги з догляду та викладання.
Орден Святої Анни та Чиказький монастир
В 1910 році Сесіль Френк Павелл заснував англіканський релігійний орден монахинь – Орден Святої Анни. Спочатку Орден діяв в містечку Арлінгтон-Хайтс в штаті Массачусетс. За ініціативою Ордену в місті відкрили школу для дівчаток, яка згодом була перейменована в Germaine Lawrence School.
В 1921 році під час зупинки потяга в Чикаго двоє сестер-монахинь випадково зустріли отця Вільяма Брюстера, який був настоятелем церкви Вознесіння. Йому вдалося досить швидко переконати сестер у необхідності служіння саме в Чикаго.
Тому, англіканський релігійний орден в 1921 році заснував однойменний монастир Святої Анни. Він діяв при англо-католицькій церкві Вознесіння. Головним завдання монахинь була місіонерська робота в приході. Черниці працювали в церкві Вознесіння як наставниці та вчителі.
Першою настоятелькою Чиказького монастиря була Мати Габріель. Разом з іншими сестрами вона взялася за роботу. Монахині навчали дітей, відвідували хворих та готували дітей до Причастя.
В 1932 році при монастирі відкрили невелику школу для дівчат, яка за двадцять років трансформувалася в парафіяльну школу для дітей. Першим директором школи була настоятелька Мері Маргарет.
Що ж стосується церкви Вознесіння, її заснували в далекому 1857 році як місію церкви Святого Якова. З 1869 року парафія приєдналася до англо-католицької церкви. Однак, в перші роки в парафії часто виникали конфлікти з головним єпископом Чикаго щодо богослужінь. Проте, згодом храми міста об’єднала ідея національної провідної ролі Вознесіння.
Сестри монастиря Ордену Святої Анни
Протягом тридцяти років настоятелькою монастиря є сестра Джудіт Марі. Усе своє життя вона присвятила служінню Богу.
Сестра Джудіт родом з Індії, її виховання пройшло у місцевій православній церкві. Вперше монахиня приїхала в Чикаго у 1988 році і з того часу залишилася жити в монастирі. Варто додати, що релігійне життя сестри Джудіт розпочалося в 1977 році.
За освітою настоятелька монастиря є магістром англійської літератури. Вона також здобула ступінь бакалавра з теології. Багато років свого життя сестра Джудіт присвятила допомозі у боротьбі зі шкідливими звичками. Зокрема, вона має сертифіковану ліцензію з питань алкоголю та наркотиків. Близько двадцяти років працювала консультантом в Чикаго.
Головними завданнями у своєму житті сестра Джудіт Марі визначила допомогу людям в скрутні часи та любов до Бога. За словами настоятельки, вона отримує велике задоволення від роботи в церкві Вознесіння.
Свої молитви монахиня присвячує хворим, бездомним, людям з залежністю, а також Чикаго, де вона провела більшу частину свого життя. У вільний від молитви та роботи час сестра Джудіт Марі полюбляє подорожувати та проводити час з рідними і близькими.
Видатною представницею Ордену Святої Анни є сестра Барбара Луїза. Вона народилася в Чикаго та виховувалася в єврейських традиціях. Однак, в 1955 році Барбара Луїза прийняла християнське хрещення. В Університеті Рузвельта вона здобула ступінь педагога. Згодом додатково сестра Барбара Луїза отримала вчений ступінь з навчання глухих та інвалідів.
Членом Ордену Святої Анни монахиня стала в 1976 році. Протягом багатьох років вона викладала в школах Чикаго та коледжі Malcolm X.
Весь свій час сестра Барбара Луїза присвячує написанню оповідань для дітей та роботі в книжному клубі церкви Вознесіння.
