Сьогодні метро це зручний спосіб пересування містом. І чим більше місто, тим кращим варіантом стає метро. До того ж це можливість швидко дістатись потрібної локації і встигнути більше, ніж під час пересування автомобілем чи іншим наземним транспортом. В кожному місті метро має свою особливу історію, і Чикаго не виключення. Далі на chicago-future.
Історія появи метрополітену
Наприкінці 19 століття Чикаго став не просто великим містом, але й перетворився на найбільший транспортний вузол у світі. Оскільки саме сюди сходились понад 20 залізничних ліній, а на озері Мічиган працював великий порт. Коли настав момент, що перевозити вантажі між різними містами стало майже не можливо, ініціативу по вирішенню саме цієї проблеми взяли на себе виробники вина. Вони створили між собою певне акціонерне товариство, вивчили всесвітній досвід будівництва метрополітену, вирішили збудувати щось подібне в Чикаго. Звісно були і протестувальники, яким ця ідея здавалась дикою, до того ж частину будинків довелось би знести, а родинам, що жили в них переїхати кудись у передмістя. Але товариство було готове і до таких ситуацій. Вони пояснили протестувальникам, що метрополітен дасть змогу прокласти додатково телефонний та телеграфний зв’язок. Товариство провело майже 70 кілометрів підземних комунікацій. Шляхи закладались на глибині 8 метрів, вони мали по три колії, ширина якої складала 60 сантиметрів. Ця залізнична дорога обслуговувалась електротягами потужністю 75 кінських сил, а вагони були зі зйомними бортами.
Користь цього виду перевезення зростала з кожним днем. А в 1892 році в Чикаго запрацював пасажирський метрополітен. Який було побудовано відкритим методом на естакадах. Але з’явилась нова проблема. Швидке зростання популярності автомобільного транспорту та його розвиток призвело до утворення пробок на естакадах, що почало уповільнювати рух метро, а сильний шум впливав на вартість квартир в будинках поблизу. А в 1904 році міська влада прийняла рішення про перенесення метрополітену під землю.
Історичні факти про метрополітен
Чиказьке метро носить досить цікаву назву. Офіційно метрополітен називають просто «Л». Ця назва є частиною розмовної мови в місті, і завжди означає метрополітен незалежно наземна чи підземна лінія метро. Використання літер Л для назви починається звідти ж звідки й думки про створення метро. Статті в пресі, що датуються 1880 роком описують перші секції, які планували збудувати. Вони були названі Л – маршрутами.Є думка, що так називали метро, тому що саме такої форми було споруджено першу гілку. До того ж багато компаній які надавали свої послуги з перевезення та будівництва називали так наземні лінії метро. Сьогодні і досі використовують цю назву.
Відвідуваність метрополітену в Чикаго неупинно зростала. В 1960 роках 594 тисячі пасажирів використовували метро щодня, в 1985 році вже майже 577 тисяч. На жаль, в 1992 році, через часті повені метро мало призупинити роботу, тому і потік пасажирів зменшився до 48 тисяч людей на день. Сьогодні в середньому метрополітен використовують 767 730 людей щодня.
Транспортні білети
Як відомо, в Чикаго було декілька транспортних компаній, які надавали послуги з обслуговування метро та перевезення пасажирів. Тому наприкінці 20 століття в кожної з цих компаній були свої друковані білети. Купити їх можна було на станціях, або ж у кондуктора. Вартість білета на 1 поїздку складала всього 5 центів. Але переходячи на іншу гілку, яку обслуговувала інша компанія квиток доводилось купувати заново. В 1913 році було прийняте рішення про створення єдиного білета для всіх компаній. Таким чином мешканці міста могли придбати універсальний квиток за 10 центів на користування всіма лініями метрополітену. В 1917 році єдиний квиток анулювати. А вартість квитка складала 7 центів. В 1924 році Семуел Інсул зрозумів, що всі лінії та мережі потрібно об’єднати в одну. Після цього він запропонував кілька нових корисних рішень. Наприклад передплачений квиток на 3 поїздки на 25 центів, або квиток на повний день вартість 1 долар 35 центів. Також з 1924 року було впроваджено жетон. Його використовували до 1999 року. Згодом було введено магнітні картки, які використовуються до сьогодні в метрополітені Чикаго.
Надзвичайні ситуації в метро
Метрополітен в Чикаго вважається одним із найбезпечніших варіантів транспорту, але 3 дати за всю історію існування метро слід пам’ятати, як страшні трагедії.
Аварія 1977 року
У лютому 1977 року 11 людей загинуло і ще 180 людей отримали травми. В цей день сталась технічна проблема з рейками, які не можливо було перенаправити в потрібному напрямі. Через завантаженість та несправність, поїзди зупинялись на станціях в очікування можливості почати рух далі по маршруту. В цей день сталась аварія, коли один поїзд вчасно не загальмував і протаранив інший поїзд, який чекав своєї черги рухатись далі. Машиніст вчасно не відпустив педаль і тому поїзд, що був попереду зупинився аж через 7 метрів нижче по асфальту. Водію поїзда було висунуто обвинувачення. До того ж багато хто підтвердив, що водій часто нехтував правилами безпеки і відволікався на розмови з відвідувачами.
Повінь в метро на Стейт-стріт у 1992 році
13 квітня 1992 року під час ремонту мосту Кінзі було встановлено нові пілони на ріці. Під час цих робіт тунель що знаходився під землею зазнав руйнувань. 250 мільйонів літрів води заповнили підземні тунелі метрополітену Чикаго. Рух метро було терміново призупинено. Місцевим службам знадобилось три дні, щоб повністю очистити метро, викачати вожу і знову запустити рух транспорту.
Пожежа в метро Мілуокі – Дирборн 2006 року
11 липня 2006 року аварія поїзда на станції викликала величезну пожежу. 150 людей отримали травми різної важкості. Смертельних випадків зафіксовано не було.
Кіно, телебачення та мистецтво в метро Чикаго
Жодний метрополітен не може повихвалятись такою кількістю зйомок у різноманітних фільмах та серіалах, як метро в Чикаго. Багато режисерів та продюсерів розглядали можливість відзняти певні культові сцени в своїх голлівудських шедеврах. Навіть якщо дія відбувається в іншому місті, головну роль метро грає саме чиказька підземка. Наприклад, не дивлячись на те, що події у фільми Людина-павук 2 відбувається в Нью-Йорку, буква Л з’являється в деяких сценах фільму. Ще один яскравий приклад у фільмі «Одинадцять друзів Оушена». Момент, коли герой Джорджа Клуні споглядає роботу Мета Деймона, який в той момент забирає гаманець у пасажира метро. У Фільмі Темний Лицар, Чикаго передає настрій та риси міста Готем-сіті. І це не увесь перелік фільмів, в яких можна побачити славнозвісну підземку Чикаго.
Ще одним важливим моментом є мистецтво в метро Чикаго. Перший монтаж твору мистецтва в метрополітені відбувся у 1974 році. Саме тоді в вестибюлі станції метро Кімбалл було встановлено помаранчеву металеву скульптуру Джеральда Жаккарда під назвою «Космічний вузол енергії». Згодом потреба в мистецтві зростала, тому було прийняте рішення створити програму, що дозволяє інтегрувати мистецтво на станції. Така концепція дає можливість громадським організаціям та компаніям брати участь в благоустрої станцій метро, наприклад встановлювати скульптури, мозаїки, картини тощо. З 2007 року функціонал програми збільшено, тепер вона має 4 напрямки: підготовка вивісок станцій, озеленення територій поруч зі станціями, розміщення творів мистецтва на станціях, але лише після затвердження спеціальною незалежною комісією, а також розміщення та відновлення історичних об’єктів.
